Обручки з лимонного золота
Головна перевага лимонного золота в м’якому відтінку. Обручка світиться тепло, як ранкове сонце, що не засліплює. Різниця зі звичайним жовтим золотом може здатися невеликою, але її легко помітити, особливо поруч із діамантом: у лимонному золоті камінь блищить не урочисто, а живо й тепло.
Такі обручки пасують і до світлої, і до смаглявої шкіри, тому помилитися з ними важко. Для них використовують золото 750-ї проби: 75% чистого золота і 25% інших металів.
У каталозі є парні й окремі обручки з лимонного золота, з каменями й без, гладкі, рельєфні, з гравіюванням та ажурним візерунком.
Звідки береться лимонний відтінок
Колір золота залежить від сплаву. Мідь, срібло, нікель і паладій змінюють відтінок і властивості металу: роблять його міцнішим і стійкішим до зношування, допомагають зберегти тонкий орнамент.
Чисте золото для прикрас майже не використовують. У царській Росії з нього робили обручки, але через м’якість металу вони були масивними, близько 8 грамів, і коштували дорого. Сучасна обручка важить 2–3 грами, а міцність їй дають добавки.
Лимонний відтінок отримують сріблом і міддю, і тут важлива точність пропорцій: за найменшого відхилення золото стане рожевуватим.
Лимонне золото в Європі
У Європі лимонне золото популярне вже кілька десятиліть, у ньому виконано велику частину колекцій ювелірних домів Швейцарії, Франції та Італії. За радянських часів вітрини заповнювало червоне золото з великою часткою міді, а жовте широко поширилося лише в 90-ті.
Доглядати за лимонним золотом нескладно: як і будь-яка прикраса, обручка потребує дбайливого ставлення, досить регулярно чистити її спеціальним засобом або слабким розчином соди. Для порівняння подивіться обручки з жовтого і білого золота.